№ 308. Чи ж ти чув Його, чи бачив?

ПОСВЯЧЕННЯ

ПРИВАБЛЕННЯ КРАСОТОЮ ГОСПОДА

№ 308

8. 7. 8. 7. Д.(А 437)

1. Чи ж ти чув Його, чи бачив?

Чи ж ти серце здав в полон?

І найбільший грішник знає

Радість прийняття Його.

Хто в полон краси потрапив

Хай скоріш несе свій дар;

Його потяг нездоланний,

Він – наш незрівнянний Цар!

2. Вабить ідолів блискучість,

Речі часу і землі;

Сяйвом золота сліпучим

Поневолив тебе гріх.

3. Що ж зірвало позолоту

З усіх ідолів землі?

Не обов'язок скорботний,

А краса, що бачиш ти.

4. Не тих ідолів падіння

З гіркотою пустоти,

А Його краси проміння,

Те, що серце Він відкрив.

5. Хто загасить свій світильник,

Якщо сонце не зійшло?

Зніме хто одежу зимню,

Коли літо не прийшло?

6. Погляд той Петра розчулив,

Знав Степан обличчя те,

Серце, чуйне до Марії –

Ось що ідолів змете!

7. Полони нас і наповни,

Щоб потік за вінця лив.

Що нам ідоли усі ці?

Хто зрівнятись може з Ним?